Мета: розкрити основні віхи політичних потуг Ю. Хмельницького, які спричинили початок громадянської війни, що спалахнула в Україні та призвела до її розколу на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні терміни та поняття: Правобережна Гетьманщина, Лівобережна Гетьманщина, Андрусівське перемир’я.
Основні дати та події: 1659 р. — укладення українсько-московських Переяславських статей; 1660 р. — укладення українсько-польського Слободищенського трактату; 1663 р. — поділ Української держави на Правобережну і Лівобережну
Хід уроку
I. Організація навчальної діяльності
II. Мотивація пізнавальної діяльності
Остання світла пляма української гетьманської держави другої половини XVII ст. – Іван Виговський був підступно зраджений і зрікся булави, щоб не допустити ще однієї громадянської війни, а що ж отримали замість нього? Якщо коротко – то безвихідь, відчай, нескінченну тупість та руїну аж до часів І. Мазепи, але все почнеться із страху та ненависті у Фастові..Тому сідайте зручніше та приготуйтесь до осмислення того, як втратити усі полімери Національно-визвольної війни всього за декілька років…
IIІ. Перевірка домашнього завдання
Самостійна робота: (див. додаток 1)
III. Вивчення нового матеріалу
Законспектуйте основні дати та події.
Розповідь учителя
14 вересня 1659 р. неподалік від Фастова “чорна рада” обрала гетьманом 19-річного Юрія Хмельницького, який спочатку проводив політику лояльності до Росії.
Але московський уряд, відчуваючи свою перевагу, нав'язав йому новий договір (Переяславські статті 1659 р.), що надавали Україні лише обмежену автономію в складі Москви.
Робота з документом
Із Переяславських статей (17 жовтня 1659 р.)
4. Без указу і без повеління великого государя, його царської величності, самому гетьману з усім Військом Запорозьким у війну нікуди не ходити, і полками великими і малими людьми Війська Запорозького ніяким околишнім державам не допомагати…
5. Великий государ, його царська пресвітла величність, наказав бути в своїх царської величності черкаських містах: в Переяславі, в Ніжині, в Чернігові, в Бряславлі, в Умані своїм царської величності воєводам з ратними людьми для захисту від ворогів, а тим воєводам у військові права і вольності не вступати… у полковницькі побори воєводам не вступати… а розміщатися государевим ратним людям у всяких жителів, крім реєстрових козаків…
7. …а самим самостійно гетьмана без указу царської величності не змінювати; також і гетьману без ради і без ухвали усього простого люду, в полковники та інші начальні люди нікого не обирати… також тих полковників гетьман без ради не повинен відставляти…
12. …також і всіх полковників та інших начальних людей обох боків Дніпра не повинен гетьман на горло карати, без посланого на суд від царської величності…
17. Щоб у всіх містах з війтів, з бурмистрів, з міщан корми і підводи одержувати тим людям, які надсилатимуться від великого государя… а всякими угіддями, якими вони володіли за королівськими привілеями, надалі володіти ними, як і раніше.
Запитання до документа
1) Які обмеження повноважень гетьмана вводилися згідно з Переяславськими статтями?
2) Чиїм коштом мали утримуватися московські війська та урядовці? У яких містах вони розміщувалися?
3) Які привілеї залишали за козаками та іншими жителями України?
Запишіть основні положення Переяславських статей 1659 р:
• позбавлення права старшини без дозволу царя переобирати гетьмана;
• втрата гетьманом права самостійно призначати, звільняти або засуджувати до страти старшину й полковників;
• розміщення московського війська, окрім Києва, у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані;
• підпорядкування Київської митрополії московському патріарху (цю статтю пізніше було скасовано);
• заборона українському уряду підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами й організовувати військові походи без дозволу Москви.
• переяславські статті викликали глибоке обурення в більшості козаків.
Його умови не могли не викликати глибокого розчарування і обурення серед козаків і старшини, особливо Правобережжя.
Юний Ю. Хмельницький не мав авторитету серед старшини, не міг твердо тримати кермо влади і швидко став іграшкою з руках лідерів політичних угруповань.
Усвідомлюючи свою слабість як керівника, він вже в лютому 1660 р. почав висловлювати сумніви в доцільності свого перебування на посаді гетьмана.
У ході російсько-польської війни, яка незабаром почалась, Ю. Хмельницький не зміг чітко визначити зовнішньополітичну орієнтацію і тому діяв повільно і нерішуче.
Він допустив розгром російської армії під командуванням В. Шереметєва і пішов на підписання нерівноправного договору з польським урядом — Слободищенського трактату 1660 р.
Запишіть основні пункти Слободищенського трактату:
1) Гетьмани Потоцький та Любомирський мають підтвердити своєю присягою Гадяцьку угоду за винятком пунктів, які стосуються князівства Руського;
2) Юрій Хмельницький з Військом Запорізьким відступає від московського царя і не повинен шукати іншого покровителя, ніж король Речі Посполитої
3) Гетьман з Військом Запорізьким повертається в Україну, щоб повернути фортеці, які знаходяться під контролем московитів;
4) Переяславському полковнику Тимофію Цюцюрі прощаються його провини. Він зобов'язується повернути зброю проти московитів і довести свою вірність королю;
5) Ніжинському та Чернігівському полкам наказано відступитися від росіян, інакше Хмельницький мусить виступити проти них;
6) У випадку бунту на Запоріжжі чи в інших місцевостях гетьман має його придушити;
7) Володіння кримського хана не повинні зазнавати нападу з боку козаків доки триває дружба між ханом та королем Речі Посполитої;
8) Присягнути королю має не лише гетьман, але й простолюд перед присланими комісарами.
За цим договором на Правобережній Україні розташувалися на постій жовніри (польська наймана армія), що грабували населення, а також поверталися у свої маєтки вигнані раніше польські пани.
Зверніть увагу!
Укладення Слободищенського трактату спричинило політичний розкол українського суспільства. Якщо на Правобережжі козацька рада, що відбулася восени 1660 р. у Корсуні, схвалила його умови, то козаки деяких лівобережних полків відмовилися підтримати трактат і обрали своїм наказним гетьманом переяславського полковника Якима Сомка. Ю. Хмельницький за допомогою татар спробував відновити свою владу на Лівобережжі й усунути від влади Сомка, що спирався на допомогу московських військ. Проте це лише погіршило ситуацію: у травні 1661 р. майже все Лівобережжя визнало владу Москви. Наприкінці 1662 р., зневірившись у власних можливостях об’єднати під своєю булавою всю Україну, Ю. Хмельницький зрікся гетьманства й постригся в ченці під іменем Гедеона.
Цікаво знати
У 1664 р. польський уряд звинуватив Ю. Xмельницького в зраді й ув’язнив його в Марієнбурзькій фортеці. Після звільнення в 1667 р. він жив в Уманському монастирі. Брав участь у повстанні П. Суховія і М. Ханенка проти П. Дорошенка. Але в 1670 р. (за іншими джерелами — у 1673 р.) його захопили кримські татари й відправили до Константинополя. Після ув’язнення в Едичкульській в’язниці Ю. Хмельницький був архимандритом в одному з грецьких монастирів. За посередництвом французького посла (маркіза де Ноантель) турецький уряд намагався використати Ю. Хмельницького для закріплення свого володіння на Правобережній Україні.
Законспектуйте основні події:
Розповідь учителя
У 1662 р., після зречення Ю. Хмельницького, остаточно склався поділ території України на Правобережну, яка визнавала польську владу, і Лівобережну, підвладну Московській державі. В обох частинах Української держави в 1663 р. було встановлено окремі гетьманати:
— на Правобережжі в січні 1663 р. козацька рада в Чигирині обрала гетьманом Павла Тетерю (1663 — 1665 рр.);
— на Лівобережжі після короткого гетьманування Якима Сомка (1662 р.), якого не визнала Москва, 27 червня 1663 р. на Чорній раді в околицях міста Ніжина гетьманом обрали Івана Брюховецького (1663—1668 рр.).
Отже, Україна розпалася на дві держави, що боролися між собою: одна — на боці Польщі, друга — на боці Москви. Незабаром цей розподіл був закріплений. Українська державність опинилася у стані глибокої кризи.
IV. Закріплення вивченого матеріалу: перегляд відео.
V. Підсумки уроку
Заключне слово вчителя
Обрання гетьманом політично несамостійного Ю. Хмельницького не могло врятувати Україну від громадянської війни. Політичні хитання від Московії до Польщі зрештою призвели до усунення його від влади, а наступна боротьба за гетьманську булаву призвела до розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника. Складіть історичний портрет Ю. Хмельницького.
Тести ПІБ___________________________________
Оберіть одну правильну відповідь та підкресліть її повністю.
1. Коли відбулось обрання І. Виговського гетьманом:
А)1654 ; Б)1657 ; В)1659 ; Г)1488 ;
2. Якими були основні вектори зовнішньої політики І. Виговського:
А)продовжував політику Хмельницького, відстоював самостійність Гетьманщини ; Б)бачив українські землі частиною Московії ;
В) хотів повернути владу польських панів ; Г)хотів грабувати багаті держави та віддавати усі гроші своїй жінці;
3. Хто очолив перше повстання проти гетьмана, яке переросте у громадянську війну?
А)Іван Сірко та Іван Богун; Б)Юрій Хмельницький; В)Станіс Баратеон; Г) Яків Барабаш та Мартин Пушкар;
4. В якому році відбулося перше повстання проти І. Виговського, яке переросло у громадянську війну, яка “коштувала” 50 тисяч українських життів?
А)1657; Б)1658; В)1488 ; Г)1659 ;
5.Які роки гетьманування І. Виговського?
А)1657-1663 ; Б)1658-1669 ; В)1657-1659 ; Г)1654-1657 ;
6. В якому році відбулося підписання Гадяцького договору:
А)1658 ; Б)1659 ; В)1654 ; Г)1657 ;
Коли відбувалася україно-московська війна?
А)1657-1659 ; Б)1658-1659 ; В)1654-1659 ; Г) 1659-1663;
7.Як називалася битва, у якій Іван Виговський епічно розбив чисельно переважаюче його московське військо у 1659 році у ході ураїно-московської війни?
А)бттва під Берестечком ; Б)битва під Жовтими водами ; В)битва за Королівську гавань; Г)Конотопська битва ;
8.Перелічіть основні положення Гадяцького договору між Річчю Посполитою та Гетьманщиною:
Тести ПІБ___________________________________
Оберіть одну правильну відповідь та підкресліть її повністю.
1. Коли відбулось обрання І. Виговського гетьманом:
А)1654 ; Б)1657 ; В)1659 ; Г)1488 ;
2. Якими були основні вектори зовнішньої політики І. Виговського:
А)продовжував політику Хмельницького, відстоював самостійність Гетьманщини ; Б)бачив українські землі частиною Московії ;
В) хотів повернути владу польських панів ; Г)хотів грабувати багаті держави та віддавати усі гроші своїй жінці;
3. Хто очолив перше повстання проти гетьмана, яке переросте у громадянську війну?
А)Іван Сірко та Іван Богун; Б)Юрій Хмельницький; В)Станіс Баратеон; Г) Яків Барабаш, Мартин Пушкар;
4. В якому році відбулося перше повстання проти І. Виговського, яке переросло у громадянську війну, яка “коштувала” 50 тисяч українських життів?
А)1657; Б)1658; В)1488 ; Г)1659 ;
5.Які роки гетьманування І. Виговського?
А)1657-1663 ; Б)1658-1669 ; В)1657-1659 ; Г)1654-1657 ;
6. В якому році відбулося підписання Гадяцького договору:
А)1658 ; Б)1659 ; В)1654 ; Г)1657 ;
Коли відбувалася україно-московська війна?
А)1657-1659 ; Б)1658-1659 ; В)1654-1659 ; Г) 1659-1663;
7.Як називалася битва, у якій Іван Виговський епічно розбив чисельно переважаюче його московське військо у 1659 році у ході ураїно-московської війни?
А)бттва під Берестечком ; Б)битва під Жовтими водами ; В)битва за Королівську гавань; Г)Конотопська битва ;
8.Перелічіть основні положення Гадяцького договору між Річчю Посполитою та Гетьманщиною:
завантажуйте цей та багато інших уроків з історії України, Всесвітньої історії, а також з географії на моєму сайті у розділі: плани-конспекти уроків, усім бобра